Зразок позову про стягнення боргу за розпискою

Розписка є належним доказом укладення договору позики (ст. 1047 Цивільного кодексу України) і сама по собі — достатня підстава для звернення до суду, якщо боржник не повертає кошти у визначений строк.

З чого почати

Перший крок — письмова претензія боржнику з вимогою повернути борг у визначений строк. Це не обов'язковий, але доцільний крок: він фіксує факт вимоги і часто спонукає боржника розрахуватися без суду. Якщо реакції немає — можна звертатися до суду з позовною заявою.

Що можна стягнути, окрім суми боргу

• три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України)
• суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення
• судовий збір та документально підтверджені судові витрати

Важливо щодо воєнного стану. Під час воєнного стану та 30 днів після нього позичальник за кредитом чи позикою звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК і від неустойки (п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК). За буквальним змістом норма охоплює й позики між фізичними особами, тому 3% річних та інфляційні за період з 24.02.2022 можуть бути не стягнуті. Основний борг це не скасовує.

🧮 Калькулятор 3% річних враховує це правило автоматично, а калькулятор судового збору порахує збір за ваш позов.

Типові помилки в самостійно складених позовах

Найчастіша помилка — неправильний або відсутній розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат: суд не буде рахувати їх за вас, а невірний розрахунок може стати підставою для залишення позову без руху. Друга поширена помилка — відсутність доказів направлення претензії або спроби досудового врегулювання, коли це передбачено договором.

Шаблон нижче вже містить формулу розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат — вам залишається підставити свої дати й суму. Якщо сума значна або боржник заперечує саму розписку, безпечніше замовити документ, складений адвокатом особисто.